Цього року виповнюється 30 років з моменту виходу фільму «Аполлон 13», що здобув Оскар у 1995 році. Цей фільм, режисером якого є Рон Ховард, став шедевром, присвяченим програмі «Аполлон» NASA та зокрема місії «Аполлон 13». Фільм вражає своєю точністю у відтворенні подій, які сталися під час невдалої місячної місії 1970 року.
«Аполлон 13» – це вигадане переосмислення місії, яка стала «успішним провалом» для NASA, адже всі троє астронавтів змогли повернутися на Землю, незважаючи на надзвичайні труднощі. Фільм починається з того, що астронавт Джим Ловелл (Том Хенкс) організовує вечірку у липні 1969 року на честь першої висадки Ніла Армстронга на Місяць. Спочатку йому призначено командувати місією «Аполлон 14», але його та екіпаж переносять на «Аполлон 13». Ситуація стає напруженою, коли перед запуском один з астронавтів, Кен Метінглі, замінюється через захворювання.
Запуск проходить без проблем, але невдовзі після цього стається катастрофа: вибухає один з кисневих баків, що призводить до критичного падіння ресурсів. Екіпажу доводиться терміново переходити з командного модуля «Одіссея» до місячного модуля «Акваріус», який стає їхнім порятунком. Відтепер їхня місія полягає в тому, щоб вижити і повернутися на Землю, долаючи численні труднощі, включаючи недостатній запас їжі та небезпечні рівні CO2.
Цей фільм не лише демонструє мужність і винахідливість астронавтів, але й підкреслює значення командної роботи і технологій, які допомогли подолати надзвичайні виклики. Завдяки зусиллям NASA, інженерів і самих астронавтів, історія «Аполлона 13» стала символом людської стійкості та інновацій.