Вчені з університету Вірджинія Тек розробили унікальний спосіб, який дозволяє льодовим дискам самостійно рухатися по металевій поверхні. Це відкриття, детально описане у журналі ACS Applied Materials and Interfaces, є продовженням досліджень механічного інженера Джонатана Борейка.
Раніше лабораторія Борейка виявила трьохфазний ефект Лейденфроста, який виникає, коли вода або інші рідини взаємодіють з дуже гарячими поверхнями. Цей ефект можна спостерігати, коли краплі води на сковороді, нагрітій до 400°F, піднімаються на пару, ковзаючи по поверхні. Наразі вчені з’ясували, що цей же ефект можна застосувати і до льоду.
Дослідники помітили, що при нагріванні алюмінієвої поверхні вище 150°C, льодовий диск не піднімається на пару, як це відбувається з рідиною. Для досягнення цього потрібна температура близько 550°C. За цієї температури утворюється трьохфазний ефект Лейденфроста, завдяки чому диск починає ковзати.
Цей процес пояснюється температурним градієнтом у воді під льодовим диском: нижня частина води кипить, тоді як верхня залишається в контакті з льодом. Це вимагає великої кількості тепла, що робить досягнення ефекту Лейденфроста для льоду більш складним завданням. Проте, використання льодових частинок замість рідин може бути корисним у таких сферах, як охолодження в ядерних установках, пожежогасіння та формування металів.