Веб-середовище стає все більш складним, і одна з його підкультур — інцел (недобровільний целібат) — привертає увагу дослідників. За даними статті, опублікованої в журналі Gender, Work, & Organization, чимало самовизначених інцелів використовують свою ідеологію як виправдання для відмови від роботи та навчання. Це може бути певним механізмом подолання, що допомагає їм зрозуміти свої невдачі не лише в романтичних стосунках, а й у сфері освіти та зайнятості.
На відміну від широко відомих концепцій «Redpill», які стверджують, що жінки контролюють «секс-ринок», «Blackpill» відрізняється більш песимістичним підходом. Прихильники цієї ідеології вважають, що успіх у стосунках залежить виключно від зовнішності або генетики, і тому не бачать сенсу в самовдосконаленні. Ці відмінності важливі, адже способи втручання та профілактики, які можуть бути ефективними для «Redpill», можуть не спрацювати для «Blackpill».
Дослідниця АннаРоз Бекетт-Герберт з університету Макгіл зазначає, що інцелів часто плутають з іншими групами в так званій «маносфері». Ці відмінності можуть мати значення для розробки адекватних стратегій підтримки та втручання.