У новому дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, вказується, що неолітична спільнота на північному сході Франції могла стикатися з іноземними загарбниками, відрізаючи кінцівки як трофеї війни та жорстоко поводячись з полоненими. Ці знахідки підривають традиційні уявлення про доісторичне насильство як таке, що є безладним або здійснюється з прагматичних причин.
Неолітична Європа знала колективне насильство в багатьох формах, від страти до масових вбивств. Наприклад, нещодавно були виявлені докази канібалізму у людських залишках, знайдених у печері Ел Мірадор в Іспанії, що, ймовірно, є наслідком насильства між суперницькими спільнотами близько 5700 років тому.
Автори нового дослідження зазначають, що під час пізнього середнього неоліту у Верхній Рейн, групи з Парижського басейну, що проникали в цей регіон між 4295 і 4165 роками до нашої ери, могли стати причинами як збройних конфліктів, так і культурних змін. Багато кісток з цього періоду демонструють сліди насильства.
Археолог Тереса Фернандес-Креспо з університету Вальядоліда в Іспанії і її колеги проаналізували людські залишки, знайдені в двох круглих ямах на сайтах Ашенхейм і Бергхейм в ельзасі на північному заході Франції. Вони виявили, що багато залишків показували ознаки незагойної травми, такі як переломи черепа, а також використання надмірної сили. Інші скелети не мали слідів травм і, здавалося, були поховані традиційним способом.