Дослідники з Університету Колорадо в Боулдері розробили нову модель, яка пояснює, як природні візерунки, такі як смужки зебри та плями леопарда, можуть виникати завдяки імперфекціям у механізмі їх формування. Ці візерунки, відомі як “Тюрингові візерунки”, стали предметом вивчення після того, як математик Алан Тюрінг у 1952 році запропонував концепцію, яка пояснює їхнє утворення. Однак початкова теорія виявилася занадто спрощеною.
У новій статті, опублікованій у журналі Matter, вчені зазначають, що додавання навмисних недосконалостей у модель дозволяє досягти більш точних результатів. Тюрінг зосередив увагу на хімічних речовинах, відомих як морфогени, які взаємодіють у системі, де один тип хімікатів активує певні характеристики, а інший – їх пригнічує. Цей процес нагадує, як чорнило розпливається у воді, створюючи візерунки.
Дослідження показало, що подібні механізми можуть спостерігатися в природі у багатьох формах: від смужок риб до формування колоній мурах, що свідчить про універсальність концепції Тюринга. Це відкриття може мати значення не тільки для біології, але й для розробки нових технологій в ІТ, зокрема у моделюванні складних систем.