Археолог Гріер Джарретт з Університету Лунда в Швеції протягом трьох років досліджував вікінгів, подорожуючи на репліках їхніх човнів. Він пройшов більше 5000 км, вивчаючи відомі торгові маршрути вікінгів. Під час своїх мандрів він виявив чотири можливі гавані на норвезькому узбережжі, які, ймовірно, були частиною децентралізованої мережі, що сприяла торгівлі та подорожам у той час.
Ці порти розташовані далі в морі, ніж інші відомі торгові хаби. Ці відкриття стали можливими завдяки експериментальній археології, яка дозволяє вченим відтворювати стародавні технології. Наприклад, дослідники створювали інструменти, на зразок палеолітичних сокир, щоб краще зрозуміти їхні функції. Інші вчені намагалися готувати, як неандертальці, виявивши, що крем’яні скалки ефективні для обробки м’яса.
Дослідження Джарретта підкреслює важливість практичного підходу до історії, а також потенціал експериментальної археології для відкриття нових фактів про минуле.